наковування

нако́вування

-я, с.

Дія за знач. наковувати 1).

Значення в інших словниках

1. наковування — нако́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наковування — НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1. Робоча поверхня нарощеного шару жорна повинна бути гострошорсткою з зернистою структурою, однорідною в усіх частинах і досить твердою, щоб забезпечити тривалу роботу без наковування (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. наковування — НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1.  Словник української мови в 11 томах