наковування —
нако́вування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
наковування —
-я, с. Дія за знач. наковувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
наковування —
НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1. Робоча поверхня нарощеного шару жорна повинна бути гострошорсткою з зернистою структурою, однорідною в усіх частинах і досить твердою, щоб забезпечити тривалу роботу без наковування (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах