наковування
НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наковування — нако́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наковування — -я, с. Дія за знач. наковувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наковування — НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1. Робоча поверхня нарощеного шару жорна повинна бути гострошорсткою з зернистою структурою, однорідною в усіх частинах і досить твердою, щоб забезпечити тривалу роботу без наковування (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах