1. Словник української мови у 20 томах

наковування

НАКО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. нако́вувати 1.

Робоча поверхня нарощеного шару жорна повинна бути гострошорсткою з зернистою структурою, однорідною в усіх частинах і досить твердою, щоб забезпечити тривалу роботу без наковування (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наковування — нако́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наковування — -я, с. Дія за знач. наковувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наковування — НАКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нако́вувати 1. Словник української мови в 11 томах