накочення

нако́чення

-я, с.

Дія за знач. накотити і накотитися. Накочення ґрунту.

Значення в інших словниках

1. накочення — нако́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. накочення — НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися. Накочення асфальту; Накочення ґрунту.  Словник української мови у 20 томах
3. накочення — НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися. Накочення асфальту; Накочення грунту.  Словник української мови в 11 томах