накочення

НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися.

Накочення асфальту; Накочення грунту.

Значення в інших словниках

1. накочення — нако́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. накочення — -я, с. Дія за знач. накотити і накотитися. Накочення ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накочення — НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися. Накочення асфальту; Накочення ґрунту.  Словник української мови у 20 томах