накочений

НАКО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до накоти́ти.

Володя жив у глибокій землянці, на якій у чотири ряди були накочені колоди (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 37);

Дорога ця недавно накочена. Обабіч неї лежать гори битого граніту (Минко, Повна чаша, 1950, 29).

2. у знач. прикм. Наїжджений, утрамбований, укочений тривалою їздою (про шлях і т. ін.).

Вони їхали в темряві м’якою накоченою дорогою (Гр., І, 1963, 495);

Місяць з високого неба сріблив накочений шлях (Кир., Вибр., 1960, 373).

Значення в інших словниках

1. накочений — нако́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до накотити. 2》 у знач. прикм. Наїжджений, утрамбований, укочений тривалою їздою (про шлях і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накочений — НАКО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до накоти́ти. Володя жив у глибокій землянці, на якій у чотири ряди були накочені колоди (Є. Кравченко); Мало накочена дорога була труська, сонце палило, як печі (В. Винниченко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. накочений — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше...  Словник синонімів української мови