накохатися
НАКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Задовольнитися коханням.
— Другий покохав мене, та й сам умер. А я, молода, не накохалась і не навтішалась на своєму віку (Н.-Лев., II, 1956, 111);
— Не шкода мені того молодого княженка — накохалася я з ним (Вас., II, 1959, 445).
Словник української мови (СУМ-11)