наладжувати

нала́джувати

-ую, -уєш, недок., наладити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Те саме, що налагоджувати 1-5).

2》 розм.Намагатися співати правильно мотив; наводити на мотив.

3》 тільки док., перен., розм. Відправити, прогнати кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. наладжувати — нала́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наладжувати — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
3. наладжувати — НАЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Те саме, що нала́годжувати 1–5. От взялась наладжувати свою кореспонденцію (Леся Українка); Ми зачнемо будувати самостійність, наладжувати адміністраційний апарат (А.  Словник української мови у 20 томах
4. наладжувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. наладжувати — НАЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Те саме, що нала́годжувати 1 — 5. От взялась наладжувати свою кореспонденцію (Л. Укр., V, 1956, 99); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (Трубл.  Словник української мови в 11 томах