налучитися

налу́читися

див. налучатися.

Значення в інших словниках

1. налучитися — налучи́тися дієслово доконаного виду випадково з'явитися розм.  Орфографічний словник української мови
2. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. налучитися — НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися.  Словник української мови в 11 томах
5. налучитися — Налуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. налучитися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.  Словник української мови Грінченка