налягати
наляга́ти
-аю, -аєш, недок., налягти, -ляжу, -ляжеш; мин. ч. наліг, налягла, налягло; док.
1》 на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь.
|| рідко. Спиратися на що-небудь.
Налягати на ногу — шкутильгати.
2》 на кого – що, перен. Охоплювати кого-небудь (про почуття, думки, сон і т. ін.).
3》 на що. Напружуючись, докладаючи зусиль, працювати чим-небудь.
4》 на що, перен., розм. Завзято, наполегливо братися до чого-небудь, займатися чим-небудь.
5》 на кого – що і без додатка. Наступати, насуватися, натискати на кого-, що-небудь (про військо і т. ін.).
6》 тільки недок., перен., розм. Наполегливо вимагати виконати, зробити що-небудь.
7》 тільки недок., на що, перен., розм. Підкреслювати, вирізняти що-небудь.
8》 на що. Розташовуватися шаром на чому-небудь.
|| Оповиваючи, заповнюючи, поширюватися (про мряку, туман, темряву і т. ін.).
9》 розм. За столом віддавати перевагу якійсь страві. Налягати на холодець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови