1. Великий тлумачний словник сучасної мови

налягати

наляга́ти

-аю, -аєш, недок., налягти, -ляжу, -ляжеш; мин. ч. наліг, налягла, налягло; док.

1》 на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь.

|| рідко. Спиратися на що-небудь.

Налягати на ногу — шкутильгати.

2》 на кого – що, перен. Охоплювати кого-небудь (про почуття, думки, сон і т. ін.).

3》 на що. Напружуючись, докладаючи зусиль, працювати чим-небудь.

4》 на що, перен., розм. Завзято, наполегливо братися до чого-небудь, займатися чим-небудь.

5》 на кого – що і без додатка. Наступати, насуватися, натискати на кого-, що-небудь (про військо і т. ін.).

6》 тільки недок., перен., розм. Наполегливо вимагати виконати, зробити що-небудь.

7》 тільки недок., на що, перен., розм. Підкреслювати, вирізняти що-небудь.

8》 на що. Розташовуватися шаром на чому-небудь.

|| Оповиваючи, заповнюючи, поширюватися (про мряку, туман, темряву і т. ін.).

9》 розм. За столом віддавати перевагу якійсь страві. Налягати на холодець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налягати — наляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налягати — НАЛЯГАТИ – НАПОЛЯГАТИ Налягати, налягти, -яжу, -яжеш. 1. Навалюючись, лягаючи, давити когось, щось; розташовуватися шаром на чому-небудь. Я підходжу до дверей і налягаю на них плечем (І.Микитенко); Мряка почала налягати на луки (І.Франко). 2. перен. Літературне слововживання
  3. налягати — Навалюватися, тиснути, давити; (на кий) спиратися; (на ногу) кульгати; (- сон) охоплювати, брати; (на що) допадатися до; (- військо) наступати, натискати, напирати, сов. тіснити; (- мряку) насуватися; (з вимогами) ЖМ. наполягати, напосідатися, п! ДОМАГАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  4. налягати — НАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. налі́г, налягла́, ло́; док. 1. на кого – що. Давити, натискати на кого-, що-небудь, перев. навалюючись, лягаючи. Словник української мови у 20 томах
  5. налягати — наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Фразеологічний словник української мови
  6. налягати — НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові... Словник синонімів української мови
  7. налягати — Наляга́ти, -га́ю, -га́єш; налягти́, -ля́жу, -ля́жеш; налі́г, -лягла́, -лягли́; налі́гши на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. налягати — НАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. налі́г, налягла́, ло́; док. 1. на кого-що. Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь. Люди все йшли і одні другим налягали грудьми на плечі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах