налягати

Значення в інших словниках

1. налягати — наляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. налягати — НАЛЯГАТИ – НАПОЛЯГАТИ Налягати, налягти, -яжу, -яжеш. 1. Навалюючись, лягаючи, давити когось, щось; розташовуватися шаром на чому-небудь. Я підходжу до дверей і налягаю на них плечем (І.Микитенко); Мряка почала налягати на луки (І.Франко). 2. перен. Літературне слововживання
3. налягати — -аю, -аєш, недок., налягти, -ляжу, -ляжеш; мин. ч. наліг, налягла, налягло; док. 1》 на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь. || рідко. Спиратися на що-небудь. Налягати на ногу — шкутильгати. 2》 на кого – що, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. налягати — НАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. налі́г, налягла́, ло́; док. 1. на кого – що. Давити, натискати на кого-, що-небудь, перев. навалюючись, лягаючи. Словник української мови у 20 томах
5. налягати — наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Фразеологічний словник української мови
6. налягати — НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові... Словник синонімів української мови
7. налягати — Наляга́ти, -га́ю, -га́єш; налягти́, -ля́жу, -ля́жеш; налі́г, -лягла́, -лягли́; налі́гши на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. налягати — НАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. налі́г, налягла́, ло́; док. 1. на кого-що. Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь. Люди все йшли і одні другим налягали грудьми на плечі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах