намисник

нами́сник

-а, ч., зах.

Полиця для посуду в гуцульській хаті.

Значення в інших словниках

1. намисник — НАМИ́СНИК, а, ч., заст., зах. Те саме, що ми́сник. Дарці стелять на лаві під намисником (Ірина Вільде); У господарських ямах Бревенецького поселення X–XIII ст. знайдено фрагменти кераміки, намисники, фрагмент скляного браслета тощо (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. намисник — Нами́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. намисник — Нами́сник, -ка м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты. Шух. І. 101.  Словник української мови Грінченка