намисник
НАМИ́СНИК, а, ч., заст., зах.
Те саме, що ми́сник.
Дарці стелять на лаві під намисником (Ірина Вільде);
У господарських ямах Бревенецького поселення X–XIII ст. знайдено фрагменти кераміки, намисники, фрагмент скляного браслета тощо (з наук. літ.);
У намиснику як компоненті інтер'єру селянського житла здавна використовували різьблення та профільне вирізування (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)