намолочений

намоло́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намолотити 1).

|| намолочено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. намолочений — намоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намолочений — НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. намолоти́ти 1. Просо намолочене розбризкалося у засторонки й запорощало (Г. Косинка); Повітря було напоєне пахощами полови, свіжої соломи, намолоченої пшениці, конюшини, печеного хліба з нового борошна (М.  Словник української мови у 20 томах
3. намолочений — Намоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. намолочений — НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намоло́тити 1. При двофазному збиранні зернових культур не тільки зменшуються витрати, а й намолочене з валків зерно буває більш високої якості (Колг. Укр., 1, 1957, 6); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах