намолочений

НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намоло́тити 1.

При двофазному збиранні зернових культур не тільки зменшуються витрати, а й намолочене з валків зерно буває більш високої якості (Колг. Укр., 1, 1957, 6);

// У знач. прикм.

Закуріли киптягою токи, де перевівали купи намолоченої пашні (Мирний, IV, 1955, 248).

Значення в інших словниках

1. намолочений — намоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намолотити 1). || намолочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намолочений — НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. намолоти́ти 1. Просо намолочене розбризкалося у засторонки й запорощало (Г. Косинка); Повітря було напоєне пахощами полови, свіжої соломи, намолоченої пшениці, конюшини, печеного хліба з нового борошна (М.  Словник української мови у 20 томах
4. намолочений — Намоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)