намотка

намо́тка

-и, ж., розм.

1》 Те саме, що намотування.

2》 Те, що намотане; моток.

Значення в інших словниках

1. намотка — намо́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. намотка — НАМО́ТКА, и, ж. Предмет, який служить для намотування чого-небудь, на який намотують щось. Вироби зі скла в музеї представлено окремими намистинами, глиняні – пряслицями, грузилами, намотками та культовими речами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах