Великий тлумачний словник сучасної мови

намулювання

наму́лювання

I -я, с.

Дія за знач. намулювати I.

II -я, с.

Дія за знач. намулювати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. намулювання — наму́лювання 1 іменник середнього роду нанесення течією наму́лювання 2 іменник середнього роду пошкоджування тертям  Орфографічний словник української мови
  2. намулювання — НАМУ́ЛЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹. Делювіальні відклади, що є на дні балок і частково в річкових долинах, утворилися внаслідок намулювання делювіальними водами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. намулювання — НАМУ́ЛЮВАННЯ і, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹. НАМУ́ЛЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. наму́лювати².  Словник української мови в 11 томах