Значення в інших словниках
-
намуляти —
наму́ляти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
намуляти —
НАМУ́ЛЯТИ див. наму́лювати².
Словник української мови у 20 томах
-
намуляти —
му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка. 1. Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати до себе чиюсь увагу (про когось). Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є.
Фразеологічний словник української мови
-
намуляти —
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
намуляти —
НАМУ́ЛЯТИ див. наму́лювати².
Словник української мови в 11 томах
-
намуляти —
Намулювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш сов. в. намулити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Словник української мови Грінченка