намуляти
Намулювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш
сов. в. намулити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл.
1) Заносить, занести иломъ.
2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Три пузирі крівавиї намуляла. Чуб. V. 668.
---------------
Наму́ляти, -ляю, -єш
гл. = намулити.
Словник української мови Грінченка