намурований

намуро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намурувати.

Значення в інших словниках

1. намурований — намуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намурований — НАМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намурува́ти. В будці прохолода, тут навіть у середліття спеки нема; стіни товсті, намуровані ще монастирськими мулярами (О. Гончар); // намуро́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах