наміт

намі́т

-мету, ч., діал.

Намет.

Значення в інших словниках

1. наміт — Наміт, -мету м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.  Словник української мови Грінченка