наміт

Наміт, -мету

м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.

Значення в інших словниках

1. наміт — -мету, ч., діал. Намет.  Великий тлумачний словник сучасної мови