намічання

наміча́ння

-я, с.

Дія за знач. намічати.

Значення в інших словниках

1. намічання — наміча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. намічання — НАМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наміча́ти 2, 3. Слід одразу, без попереднього намічання контурів предметів, відобразити їхню форму за допомогою акварелі (із журн.); Виконайте шов без попереднього намічання точок (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах