намічений

намі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намітити.

|| намічено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. намічений — намі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намічений — Зазначений  Словник чужослів Павло Штепа
3. намічений — НАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намі́тити. Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі,.. Проць зупинився (В. Бабляк); Панас Петрович підвів голову і зразу ж констатував, що намічений полковником Безруком план почав обертатися в жорстоку дійсність (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. намічений — НАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намі́тити. Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі, .. Проць зупинився (Бабляк, Вишп.  Словник української мови в 11 томах