наосліп

нао́сліп

присл.

1》 Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь.

2》 перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних.

|| Точно не знаючи обставин.

Значення в інших словниках

1. наосліп — (без певності) всліпу, навмання, наздогад, (не знаючи напрямку) будь-куди.  Словник синонімів Полюги
2. наосліп — нао́сліп прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. наосліп — пр., не бачивши, не дивлячись, НАВМАННЯ, сліпма, осліп; (прожогом) стрімголов; (без орієнтирів) навпомацки.  Словник синонімів Караванського
4. наосліп — див. навмання; недбало; спересердя  Словник синонімів Вусика
5. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, або не дивлячись на що-небудь, кудись. Турецькі пушкарі, очевидно, не бачили у лісі обозу і стріляли наосліп (О. Маковей); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (С.  Словник української мови у 20 томах
6. наосліп — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С.  Словник синонімів української мови
7. наосліп — Нао́сліп, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. наосліп — НАО́СЛІП, присл. 1. Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. Козак.. бахнув наосліп з рушниці (Коцюб., І, 1955, 356); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (Жур., Вечір..  Словник української мови в 11 томах
9. наосліп — Наосліп нар. Слѣпо, не глядя.  Словник української мови Грінченка