нападаючий

напада́ючий

I -а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до нападати.

II -ого, ч.

Гравець футбольної, хокейної та інших спортивних команд, який атакує противника, щоб забити м'яч, шайбу в його ворота.

Значення в інших словниках

1. нападаючий — напада́ючий 1 дієприкметник від: напада́ти напада́ючий 2 іменник чоловічого роду, істота нападник  Орфографічний словник української мови
2. нападаючий — НАПАДА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який нападає. Чи міг князь Данило Галицький свою власну силу протиставити незчисленній і постійно нападаючій силі татар, силі Золотої Орди? Ні, не міг (П. Тичина). 2. у знач. ім. напада́ючий, чого...  Словник української мови у 20 томах
3. нападаючий — НАПА́ДНИК (гравець футбольної, хокейної та інших спортивних команд, який грає в нападі), НАПАДА́ЮЧИЙ, ФО́РВАРД.  Словник синонімів української мови
4. нападаючий — НАПАДА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до напада́ти. Чи міг князь Данило Галицький свою власну силу протиставити незчисленній і постійно нападаючій силі татар, силі Золотої Орди? Ні, не міг (Тич., III, 1957, 258). 2. у знач. ім. напада́ючий, чого...  Словник української мови в 11 томах