напалювати

напа́лювати

-юю, -юєш, недок., напалити, -палю, -палиш, док., перех.

1》 що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь.

2》 Перепалюванням виготовляти яку-небудь кількість чогось.

|| Спалювати яку-небудь кількість чогось.

3》 Випалювати на поверхні чого-небудь якусь мітку, позначку і т. ін.

4》 тільки док. Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом.

Значення в інших словниках

1. напалювати — напа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напалювати — НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док. 1. що і без прям. дод. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. – А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? – Ну, вже ж для гостей напалять!...  Словник української мови у 20 томах
3. напалювати — ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,..  Словник синонімів української мови
4. напалювати — НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. 1. що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. — А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? — Ну, вже ж для гостей напалять! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. напалювати — Напалювати, -люю, -єш сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.  Словник української мови Грінченка