напарений

напа́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напарити.

Значення в інших словниках

1. напарений — напа́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напарений — НАПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напа́рити. Живокіст, напарений у молоці, дуже скоро набридає хворому (з наук. літ.); – Всипати десять гарячих, – наказав полковник, і драгун дістав з цебра напарену в окропі лозину... (Ю. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах