напарений

НАПА́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напа́рити.

Живокіст, напарений у молоці, дуже скоро набридає хворому (з наук. літ.);

– Всипати десять гарячих, – наказав полковник, і драгун дістав з цебра напарену в окропі лозину... (Ю. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. напарений — напа́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови