напитаний

напи́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напитати.

Значення в інших словниках

1. напитаний — напи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напитаний — НАПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напита́ти; // у знач. прикм. При цьому шепче: “Господи, поможи мені поворожити, переполох виливати хрещеному, нарожденому і найдений і напитаний, подуманий, погаданий, од всякої звірини” (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах