напитаний

НАПИ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напита́ти;

// у знач. прикм.

При цьому шепче: “Господи, поможи мені поворожити, переполох виливати хрещеному, нарожденому і найдений і напитаний, подуманий, погаданий, од всякої звірини” (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. напитаний — напи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напитаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напитати.  Великий тлумачний словник сучасної мови