напластування

напластува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. напластувати і напластуватися.

2》 геол. Ущільнені осадові утворення у вигляді кількох шарів ґрунту, що налягають один на одного.

3》 перен. Певна риса, особливість пізнішого походження в свідомості, характері і т. ін., що приєднується до основного, первісного.

Значення в інших словниках

1. напластування — напластува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. напластування — НАПЛАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напластува́ти і напластува́тися. В. Симоненко йшов проти напластувань брехні й аморальності, проти живучих культів і культиків, які гальмують рух нашого суспільства вперед (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. напластування — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол.  Словник синонімів української мови
4. напластування — НАПЛАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напластува́ти і напластува́тися. 2. геол. Ущільнені осадові утворення у вигляді кількох шарів грунту, що налягають один на одний. Знайшли вони [комсомольці] родовища залізняку і сланцю. Все уважно нанесли на карту.  Словник української мови в 11 томах