наплювати
наплюва́ти
-юю, -юєш; наказ. сп. наплюй; док.
1》 Зробити один або декілька плювків куди-небудь, на щось.
2》 перен., розм. Виявити до кого-, чого-небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось.
3》 тільки інфін. Уживається для вираження цілковитої байдужості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови