напосідатися

напосіда́тися

-аюся, -аєшся, недок., напосістися, -сядуся, -сядешся, док., розм.

1》 Насідати, накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості.

2》 перен. Те саме, що напосідати 4), 5).

3》 Чіплятися до кого-небудь з докорами, обвинуваченнями і т. ін.; робити нападки на кого-, що-небудь.

4》 на кого – що. Невідступно переслідувати кого-, що-небудь, чіплятися до когось, чогось.

5》 без додатка, з інфін., тільки док. Твердо вирішити що-небудь зробити.

6》 діал. Посягати.

Значення в інших словниках

1. напосідатися — напосіда́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напосідатися — Насідати, накидатися, не давати спочинку; (- недугу) НАПОСІДАТИ; (- настрій) поймати, охоплювати; (з лайкою) НАКИДАТИСЯ; П. наполягати; Г. зазіхати; док. НАПОСІСТИСЯ, заповзятися, завзятися.  Словник синонімів Караванського
3. напосідатися — див. вимагати; дорікати; чіплятися  Словник синонімів Вусика
4. напосідатися — НАПОСІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПОСІ́СТИСЯ, ся́дуся, ся́дешся, док., розм. 1. Насідати, накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості. Стручисі не спалося. То думки всякі розганяли сон, то блохи напосідалися. Вона крутилася по полу (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. напосідатися — НАВА́ЛЮВАТИСЯ (накидаючись на когось, валити на землю і придавлювати своєю вагою), НАСІДА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ розм. (перев. у певній кількості). — Док.: навали́тися, насі́сти, напосі́сти, напосі́стися.  Словник синонімів української мови
6. напосідатися — НАПОСІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПОСІ́СТИСЯ, ся́дуся, ся́дешся, док., розм. 1. Насідати, накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості. Стручисі не спалося. То думки всякі розганяли сон, то блохи напосідалися. Вона крутилася по полу (Гр.  Словник української мови в 11 томах