напосідати

напосіда́ти

-аю, -аєш, недок., напосісти, -сяду, -сядеш, док.

1》 Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь у великій кількості.

|| Накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості (про комах, черв'яків і т. ін.).

2》 розм. Натискати, давити своєю вагою на що-небудь.

3》 тільки недок. Наступаючи, тіснити кого-небудь; вести наступ.

4》 перен., розм. Наполегливо вимагати, домагатися чого-небудь від когось; наполягати.

5》 перен., розм. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимось (про хворобу, настрій, почуття і т. ін.).

6》 перен., розм. Наближатися, наставати (про неживі предмети, явища природи).

Значення в інших словниках

1. напосідати — напосіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напосідати — НАСІДАТИ, навалюватися; (- комах) накидатися; (- військо) напирати, налягати, сов. тіснити; (- хворобу) нападати, чіплятися, напосідатися; П. наполягати; (- настрій) поймати, охоплювати; п! НАПОСІДАТИСЯ..  Словник синонімів Караванського
3. напосідати — див. вимагати  Словник синонімів Вусика
4. напосідати — НАПОСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь перев. у великій кількості. На Ромку напосіло кілька хлопчаків (Л. Смілянський); Денис напосідає [на противника]..  Словник української мови у 20 томах
5. напосідати — НАВА́ЛЮВАТИСЯ (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), НАЛЯГА́ТИ, НАПИРА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАСІДА́ТИ розм. (звичайно про дії людей). — Док.: навали́тися, налягти́, напе́рти, напосі́сти, насі́сти.  Словник синонімів української мови
6. напосідати — Напосіда́ти, -да́ю, -да́єш; напосі́сти, -ся́ду, -ся́деш; -ся́дь, -ся́дьте на кого, на що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. напосідати — НАПОСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь у великій кількості. На Ромку напосіло кілька хлопчаків (Сміл., Сашко, 1957, 23); *Образно. [Д і д:] Іди, Маріє, та вирішуйте швидше.  Словник української мови в 11 томах
8. напосідати — Напосіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. напосісти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка