Словник синонімів Караванського

напосідати

НАСІДАТИ, навалюватися; (- комах) накидатися; (- військо) напирати, налягати, сов. тіснити; (- хворобу) нападати, чіплятися, напосідатися; П. наполягати; (- настрій) поймати, охоплювати; п! НАПОСІДАТИСЯ..

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. напосідати — напосіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. напосідати — див. вимагати  Словник синонімів Вусика
  3. напосідати — -аю, -аєш, недок., напосісти, -сяду, -сядеш, док. 1》 Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь у великій кількості. || Накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості (про комах, черв'яків і т. ін.). 2》 розм. Натискати, давити своєю вагою на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напосідати — НАПОСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь перев. у великій кількості. На Ромку напосіло кілька хлопчаків (Л. Смілянський); Денис напосідає [на противника]..  Словник української мови у 20 томах
  5. напосідати — НАВА́ЛЮВАТИСЯ (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), НАЛЯГА́ТИ, НАПИРА́ТИ розм.; НАПОСІДА́ТИ розм., НАСІДА́ТИ розм. (звичайно про дії людей). — Док.: навали́тися, налягти́, напе́рти, напосі́сти, насі́сти.  Словник синонімів української мови
  6. напосідати — Напосіда́ти, -да́ю, -да́єш; напосі́сти, -ся́ду, -ся́деш; -ся́дь, -ся́дьте на кого, на що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напосідати — НАПОСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Сідати, навалюватися на кого-, що-небудь у великій кількості. На Ромку напосіло кілька хлопчаків (Сміл., Сашко, 1957, 23); *Образно. [Д і д:] Іди, Маріє, та вирішуйте швидше.  Словник української мови в 11 томах
  8. напосідати — Напосіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. напосісти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка