напоумлений

напоу́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напоумити.

Значення в інших словниках

1. напоумлений — напоу́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напоумлений — НАПОУ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напоу́мити. Були люди, що вважали Шевченка тільки творцем пісень у народному дусі, випадково напоумленим книжномумистецтву, а тому відомим по імені продовжувачем безіменних народних співців (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах