напоумлений

НАПОУ́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напоу́мити.

Були люди, що вважали Шевченка тільки творцем пісень у народному дусі, випадково напоумленим книжномумистецтву, а тому відомим по імені продовжувачем безіменних народних співців (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. напоумлений — напоу́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напоумлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напоумити.  Великий тлумачний словник сучасної мови