Значення в інших словниках
-
напричуд —
присл. Надзвичайно, навдивовижу. Сон дивен, барзо дивен, напрочуд (дума); Погода була напрочуд гарна (І.Франко).
Літературне слововживання
-
напричуд —
НАПРИ́ЧУД, присл., розм. Те саме, що напро́чуд 1. Отож я міг спати. А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився (Т. Шевченко); Кажуть люде [люди], що лицем я гарна І всім тілом напричуд вродлива (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
напричуд —
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Словник української мови Грінченка