Великий тлумачний словник сучасної мови

напрямки

напрямки́

розм. навпрямки, присл.

1》 По прямій лінії, найкоротшим шляхом; навпростець.

2》 перен. Щиро, відверто; прямо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напрямки — напрямки́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. напрямки — див. навпростець  Словник синонімів Вусика
  3. напрямки — НАПРЯМКИ́, розм. НАВПРЯМКИ́, присл. 1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом; навпростець. Уралов повіз її [Галю] напрямки, там, де раніше й не їздив (О. Гончар); Він помчав палубою навпрямки до капітанського містка, бо ведмідь перетяв шлях до трюму (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. напрямки — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм.  Словник синонімів української мови
  5. напрямки — НАПРЯМКИ́, розм. НАВПРЯМКИ́, присл. 1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом; навпростець. Уралов повіз її [Галю] напрямки, там, де раніше й не їздив (Гончар,Тронка,1963, 296); Він помчав палубою навпрямки до капітанського містка...  Словник української мови в 11 томах