напущений

напу́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напустити 5).

Значення в інших словниках

1. напущений — напу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напущений — НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напусти́ти 3, 5. Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (С. Васильченко); Се теже гість! В якомусь бахматому піджаку, ..  Словник української мови у 20 томах
3. напущений — НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напусти́ти 5. Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (Вас.  Словник української мови в 11 томах