напущений

НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напусти́ти 3, 5.

Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (С. Васильченко);

Се теже гість! В якомусь бахматому піджаку, .. вуси ті довгі, напущені, – чистий “дядько” з села!.. (Олена Пчілка);

// напу́щено, безос. пред.

– Мені уліво трішки взять і якраз доріжкою до млина дійти, а я вправо поперся. Отут і каже, що не напущено на чоловіка (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. напущений — напу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напустити 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напущений — НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напусти́ти 5. Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (Вас.  Словник української мови в 11 томах