напущення

НАПУ́ЩЕННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. напусти́ти 3.

– Може, тебе наврочено або напуст накликано? Тоді піди до Килини-шептухи .. Вона від усього спосіб знає: і від напущення, і від пристріту, і від переполоху (Григорій Тютюнник).