напханий
НА́ПХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напха́ти.
Матраци тверді, напхані соломою (І. Нечуй-Левицький);
Сплять покійним сном хатини, Напхані людьми... (П. Грабовський);
Під стіною канцелярії стояла шафа, туго напхана папками (Л. Смілянський);
// напха́но, безос. пред.
Хома, перш ніж кинути .. торбу, ради цікавості зазирнув-таки, що там у ній напхано (О. Гончар).
(1) На́пхом на́пханий – дуже наповнений.
Декілька напхом напханих [кленовим листям] беків уже лежать під деревами, готові до відправлення (О. Гончар);
Камера була напхом напхана людьми (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)