напікати

напіка́ти

-аю, -аєш, недок., напекти, -ечу, -ечеш, док., перех. і без додатка.

1》 Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось.

2》 Сильно перегрівати сонячними променями.

Значення в інших словниках

1. напікати — напіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напікати — НАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., чого і без прям. дод. 1. Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось. – Я не знаю, чи багато його напікати [пасок]? (Панас Мирний); – А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв?...  Словник української мови у 20 томах
3. напікати — Напіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; напекти́, -печу́, -пече́ш; напі́к, -пекла́, -пекли́; напі́кши; напечи́, -чі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. напікати — НАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. і без додатка. 1. Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось. — Я не знаю, чи багато його напікати [пасок]?...  Словник української мови в 11 томах
5. напікати — Напіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.  Словник української мови Грінченка