напікати

НАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., чого і без прям. дод.

1. Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось.

– Я не знаю, чи багато його напікати [пасок]? (Панас Мирний);

– А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту – забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Т. Шевченко);

Галина одразу метнулась до діжечки з мукою, щоб напекти якихось коржиків (М. Стельмах).

2. що. Дуже перегрівати сонячними променями.

Сонце напекло йому лисину (М. Коцюбинський);

– Де це ти картуза посіяв? – питає Явтух. – Сонце голову напекло (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. напікати — напіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напікати — -аю, -аєш, недок., напекти, -ечу, -ечеш, док., перех. і без додатка. 1》 Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось. 2》 Сильно перегрівати сонячними променями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напікати — Напіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; напекти́, -печу́, -пече́ш; напі́к, -пекла́, -пекли́; напі́кши; напечи́, -чі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. напікати — НАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. і без додатка. 1. Випікаючи, наготовлювати яку-небудь кількість чогось. — Я не знаю, чи багато його напікати [пасок]?...  Словник української мови в 11 томах
5. напікати — Напіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.  Словник української мови Грінченка