напірний

напі́рний

напірна, напірне, спец.

1》 Признач. для утворення напору рідини.

2》 Який діє з великим напором.

Значення в інших словниках

1. напірний — напі́рни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напірний — Тисковий, тискний, стисковий, утискний  Словник чужослів Павло Штепа
3. напірний — НАПІ́РНИ́Й, напі́рна́, напі́рне́, спец. 1. Признач. для утворення напору рідини. Спорудили [робітники] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (І.  Словник української мови у 20 томах
4. напірний — НАПІ́РНИ́Й, напі́рна́, напі́рне́, спец. 1. Признач. для утворення напору рідини. Спорудили [робітники] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Вол.  Словник української мови в 11 томах