Великий тлумачний словник сучасної мови

наректи

наректи́

див. нарікати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наректи — наректи́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. наректи — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. наректи — Наректи́, див. наріка́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наректи — НАРЕКТИ́ див. наріка́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. наректи — Наректи́ см. нарікати.  Словник української мови Грінченка